Види, особливості застосування, терміни заміни.

В ідеальному світі все пальне, що було спалено двигуном, має повністю перетворюватись в механічну енергію, яка б без втрат передавалась на колеса автомобіля. Але, на жаль, світ не є ідеальним і ККД сучасного двигуна внутрішнього згорання складає не більше 30-50%. Тобто всього 3-5 л пального з кожних витрачених 10 л дійсно перетворюються на мехзанічну енергію, решта ж 5-7 літрів просто згорають, виробляючи значну кількість теплової енергії.

Середньостатистичний дволітровий бензиновий двигун потужністю 110 кВт виробляє до 350 МДж тепла, чого цілком достатньо для нагріву двигуна до сотень градусів. Однак, враховуючи різні фізічни властивості матеріалів, з яких виготовлені компоненти двигуна (сталь, чавун, алюміній, мідь, гума тощо), його нормальна робоча температура складає близько 100 °С. А від надлишків тепла необхідно позбуватися за допомогою системи охолодження.

Система охолодження сучасного двигуна являє собою сравжній лабіринт каналів в блоці та головці двигуна, яким циркулює охолоджуюча рідина, відбираючи у нього тепло та розсіюючи через радіатор. При цьому, якісна охолоджуюча рідина має мати відповідати певним вимогам: мати високий коефіціент теплопередачі (ефективно відбирати тепло у двигуна та віддавати його радіатору), мати низьку температуру замерзання, високу температуру кипіння, бути нейтральною до металів та гуми, мати змащуючі властивості для помпи, а також бути максимально екологічною.

В загальному випадку, охолоджуючі рідини, що не замерзають, звуться антифризами (від англійських слів anti – проти та freeze – замерзати). Незважаючи на загальноприйняте поділення на «тосол» та, власне, «антифриз», за своїми властивостями тосол є загальною назвою охолоджуючих рідин (тобто антифризів), розроблених у 1971 році для ВАЗ-2101 для заміни італійського Paraflu.

Що необхідно знати, щоб вірно обрати і купити антифриз для свого автомобіля?
В першу чергу, варто відмовитись від застосування різноманітних тосолів навіть для стареньких радянських автомобілів. Справа в тому, що для продукту з назвою «Тосол» відсутні будь-які точні рецептура та вимоги до ключових властивостей, а в каністрі може виявитись рідина з невідомими характеристиками та сумнівною безпекою дял компонентів двигуна. Так, до складу тосола різних виробників може входити як етиленгліколь, так і пропіленгліколь, змішувати які категорично не рекомендується.

Види антифризів
antifreeze антифриз g12Найпопулярнішими та, свого роду, загальновизнаними на сьогоднішній день є антифризи стандарту G11 і групи стандартів G12/G13. Необхідно відзначити, що позначення G11, G12, G12+, G12++ і G13 є ринковими іменами стандартів антифризів VW TL 774-C, TL 774-F, TL 774-G та TL 774-J. Кожен з цих стандартів висуває жорсткі вимоги до складу продутку, а також до комплексу його властивостей.

Антифриз G11 VW TL 774-C (Aral Antifreeze Extra, DynaPower Antifreeze Blue) являє собою охолоджуючу рідину синьо-зленого кольору (колір може змінюватись в залежності від виробника), що забезпечує надійне відведення тепла від компонентів двигуна та їх захист від корозії з рекомендованим терміном роботи до 2-3 років.

Антифриз G12 червоного кольру є розвитком стандарту G11. Зміни в рецептурі дозволили, в першу чергу, збільшити рекомендований термін служб до 5 років. Антифризи G12+ і G12++ (Aral Antifreeze Silikatfrei, DynaPower Antifreeze Red) суттєво відрізняються від "оригінального" G12 рецептурою і властивостями. Антифризи цих стандартів мають червоно-лілово-рожевий колір, також мають подовжений термін служби, однак, на відміну від G12, значно менш агресивні, екологічніші та допускають змішування з синім G11. Змішувати ж G11 та G12 категорично не рекомендується. Подальшим розвитком стали антифрищи стандарту G13, що також мають лілово-рожевий колір і повністю сумісні з попередніми стандартами.

Незважаючи на популярність та відмінні властивості антифризів G12+/G12++, деякі автовиробники сьогодні застосовують антифризи своєї власної закритої рецептури, що мають своє кольорове маркування. Змішувати їх з охолоджуючими рідинами іншого типу не варто, а от повністю замінити антифриз на значно доступніший та популярніший G12++ чи G13 можна без будь-яких негативних наслідків. В японських та корейських автомобілях, особливо таких, що відпочатку виготовлялись для внутрішнього ринку, нерідко зустрічається синій антифриз заводської заливки, який, незаважаючи на колір, не відповідає стандарту G11 VW TL 774-C.

Що потрібно для заміни антифризу
Більшість антифризів представлені у вигляді концентратів і вимагають подальшого розведення дистильованою водою. Концентрат антифризу у нерозведеному стані має гірші властивості, ніж вірно розбавлений – має вищу температуру щамерзання, більш низьку температуру кипіння (що є критичним для сучасних автомобілів, робоча температура охолоджуючої рідини яких нерідко сягає 110 градусів), забезпечує гірший захист від корозії і, як правило, швидше випаровується. Тож, для заміни потрібно буде придбати антифриз (концентрат) та дистильовану воду в рівних кількостях. Типовою і абсолютно достатньою для майже будь-якого клімату пропорцією змішування концентрата антифриза з водою є 50/50.

Таблица применения антифризов Aral, DynaPower

Скільки потрібно антифризу для заміни?
Точну кількість охолоджуючої рідини, необхідної дял конкретного двигуна, краще уточнити в сервісній документації до автомобіля. В середньому, об'єм ОР в 4-циліндровому двигуні складає 7-10 літрів, тобто для заміни потрібно 3-5 літрів концентрату і стільки ж дистильованої води. З цієї точки зору асортимент DynaPower є особливо зручним: в наявності пакування 1,5л, 5л, 20л, а також бочки 60л і 208л і навіть контейнери об'ємом 1 м3 для транспортних парків та промислових підприємств. Заходьте у відповідний розділ нашого сайту і зобіть свій вибір на користь якісного сучасного продукту!