Синтетичні чи напівсинтетичні моторні масла?

увімкнено
Категорії: Блог

Різниця між синтетичними і напівсинтетичними маслами

 

Відверто кажучи, небагато людей можуть пояснити відмінності між синтетичними і напівсинтетичними маслами.

У цій темі багато міфів, стереотипів і просто застарілої інформації. Вибір, як правило, проходить в розрізі синтетика-напівсинтетика. А якщо машина не нова, тоді вам напівсинтетику чи мінералку. От і все. Більш глибоке занурення в тему може привести до перегріву бортового комп’ютера, особливо якщо знання про органічну хімію залягли десь у глибинах жорсткого диску. І це якщо вони там були…

Отже, давайте розберемось:

– Чи справді синтетичне масло краще?
– Чим синтетичне масло відрізняється від мінерального чи частково синтетичного?
– Чи важливий цей вибір для нас як споживачів?

Історія появи синтетичного масла

Синтетичні масла з’явились давно, наприклад фірма Aral вперше в світі виготовила повністю синтетичне масло ще аж у 1939 році. Але широкого застосування вони набули значно пізніше – в 80-ті роки. А до нас прийшли в 90-тих. Знання радянської школи перемішались з новою інформацією про “синтетику-напівсинтетику”, в результаті чого в голові середньостатистичного автомобіліста утворилась повна каша.

Розкладемо все по поличках. Що таке “синтетика”? Чи є “напівсинтетика” сумішшю мінерального масла з синтетичним? Якщо так, то в яких пропорціях? А головне – які переваги кожен тип масла дає споживачеві?

Буквально терміни синтетичне або напівсинтетичне вказують на основу масла. Типове автомобільне масло складається з основи (базового масла або просто бази) та присадок. Базове масло становить 80 – 95% готового продукту і визначає головні його параметри. До них відносять стійкість до окислення, температуру спалаху та застигання, випаровуваність, тощо.

Розподіл моторних масел

Насправді розподіл автомобільних масел на три групи – мінеральні, напівсинтетичні та синтетичні – є не повним і радше комерційним. Спеціалісти, технологи, виробники поділяють базові мастила на п’ять груп, а у виробництві готових продуктів ще й використовують їх суміші. Для кращого розуміння пояснимо головні терміни – насичені вуглеводні, вміст сірки та індекс в’язкості масла.

Насичені вуглеводні

Нафта, яку переганяють на фракції для отримання різних сортів палива та базових олив, має в своєму складі як насичені, так і ненасичені вуглеводні. Останні не підходять для змащення. Це баласт, якого варто позбутися для покращення якості базового масла. Як видно з назви, хімічні зв’язки в цих молекулах не насичені воднем. Отже можуть прийняти ще, тобто насититись. Ненасичені вуглеводні можна перетворити на насичені. Цей процес можливий в заводських умовах і називається він гідрокрекінгом від слів “гідро” – водень, та “крекінг” – розрив. Відбувається розрив ненасичених зав’язків між атомами вуглецю і насичення їх воднем. На виході маємо вдосконалене базове масло. Звичайно, цей процес підвищує собівартість готової продукції.

Сполуки сірки

Сірка, точніше сполуки сірки, є ще одним компонентом сирої нафти, якої варто позбутися. Сірка погіршує якість нафтопродуктів, несумісна з системами очистки вихлопних газів та призводить до забруднення довкілля.

Індекс в’язкості моторного масла

Індекс в’язкості – показник залежності в’язкості від температури, який визначають за спеціальною методикою. Коли температура падає, будь-яке масло стає більш густим, тягучим, в’язким. І навпаки. Проте різні масла загущуються по-різному. Індекс в’язкості (ІВ) саме вказує на те, наскільки сильно температура впливає на в’язкість масла. Чим він вищий, тим краще, тим масло в меншій мірі загущується на морозі і розріджується при нагрівання. ІВ не має одиниці вимірювання.

Підказка: якщо ІВ наближається до 200 – це круте масло. Якщо близький до 100 – таке собі.

Групи базових олив

Группа I

Мінеральні масла, що містять менше 90% насичених вуглеводнів, і/або понад 0,03% сірки та мають індекс в’язкості в діапазоні 80 – 120. Технології 30-х років. Мають зараз досить обмежене застосування, і в нашому асортименті їх немає.

Группа II

Мінеральні масла, які на відміну від групи I досить ретельно очищені, відповідно мають світлий прозорий колір. Частково можуть виготовлятись процесом гідрокрекінгу. Містять 90% і більше насичених вуглеводнів, мають вміст сірки 0,03% або менше та індекс в’язкості в діапазоні 80 – 120.

Для невимогливих умов застосування дотепер використовується досить широко. В нашому асортименті для двигунів легкових авто та мотоциклів таких ви не знайдете, а для вантажних ще є, наприклад, Aral Turboral 15W-40, DynaPower TD Trans 15W-40, ROWE Hightec Turbo HD SAE 15W-40 Plus.

Группа III

Мінеральні масла, що були піддані процесу каталітичного гідрокрекінгу, який суттєво покращує якість мінерального масла. Деякі виробники називають масла на такій основі синтетичними (хоча в Німеччині це заборонено законом), або вживають “навколо-синтетичні” терміни на зразок Synthetic Technology, Molecularly Converted, тощо. Поширене скорочення – HC (HydroCracking). За багатьма параметрами (але не за всіма) якість наближується до повністю синтетичних базових олив, а от  собівартість – в рази нижча.

Відповідно це широковживана і популярна сучасна група базових олив. Містять 90% і більше насичених вуглеводнів, мають вміст сірки 0,03% або менше та індекс в’язкості понад 120. Чи не більшість сучасних олив для легкових та вантажних авто будуть мати в основі саме цю базу, наприклад Aral HighTronic F 5W-30, Rowe Hightec Synt RS DLS 5W-30, DynaPower Premium 5W-40.

Группа IV

Повністю синтетичні базові масла на основі поліальфаолефінів (ПАО) з індексом в’язкості в діапазоні 125 – 200. Поліальфаолефіни мають чудові характеристики, зокрема високу стабільність проти окислення та дуже низьку температуру застигання. Крім того, синтез гарантує однорідність структури, тобто відсутність будь-яких зайвих домішок. Ця група використовується для безкомпромісних застосувань, наприклад екстремальні температури, навантаження, термін служби. В позначенні в’язкості таких масел на першому місці ви часто побачите цифру 0W, що свідчить саме про видатні низькотемпературні властивості, наприклад Aral SuperTronic 0W-40. Мабуть, єдиний недолік ПАО – висока вартість.

Группа V

Базові масла, що за тими чи іншими властивостями не потрапили до попередніх груп. До цієї групи, зокрема, входять нафтенові масла та складні ефіри (вони ж естери). Ефіри – це теж повністю синтетичні вуглеводні. На основі ефірів виготовляють найбільш сучасні моторні масла з особливими характеристиками, наприклад ROWE Hightec Sunspeed RS 0W-20.

Масла із суміші груп

Зауважте, чимала група сучасних моторних і інших автомобільних та промислових мастильних матеріалів виготовляється з основ, яка є сумішшю певних груп.

Наприклад, ROWE Hightec Multi Synt DDF 5W-30 з найбільш популярним допуском VW 504 00/507 00 має в основі і ПАО, і HC, тобто групу III та IV. Таке масло, як DynaPower TD Trans 10W-40 має в складі мінеральну та гідрокрекінгову основу: II + III.  Масло IPONE Full Power Katana 10W-50 містить в основі ПАО та естери, тобто IV+V.

Умови розподілу моторних масел

Як ми бачимо, логічно розкладати масла на 5 груп і ще потрібно враховувати суміші. Розподіл лише на 3 групи раціональний тільки у тому випадку, якщо домовитись про один термін.

Є серед них одна група, “синтетичність” якої є предметом суперечок. З першими двома все зрозуміло – мінеральні. Так само й ПАО та естери  – 100% синтетика, творіння людських технологій. А от група III стоїть посередині, тому що виготовляються вони з мінеральних олив, які беруть з сирої нафти, втім людина втручається безпосередньо в молекулу, яка набуває іншої структури, а отже – властивостей.

Особливості III групи масел

В 1999 році Mobil мав публічну суперечку з Castrol, яка розглядалась Національним Департаментом Реклами у США. Mobil заявляв, що Castrol не мав підстав називати свій продукт синтетичним, оскільки той був виготовлений з застосуванням базового масла групи III. Втім, Департамент не погодився з Mobil і визнав, що технологія Castrol вносила достатньо змін в молекулярну структуру масла, щоб називати його синтетичним.

На даний момент масла групи III можуть називатись синтетичними в США та багатьох інших країнах світу, а от в Німеччині це заборонено рішенням суду з 1990 року. В країні, де швидкість на автобанах не обмежена законом, синтетичними мають право називатися тільки масла на основі поліальфаолефінів та естерів (групи IV та V). Як правило, вони маркуються терміном Vollsynthetisches, тобто повністю синтетичне.

Висновок

Оскільки законодавство не дуже обмежує маркетологів, найбільш чесною є німецька система маркування. Все інше, що маркується “синтетичним”, може виготовлятись з групи III, або III + IV чи III + V.

Напівсинтетичні продукти – це дуже широка група, до якої найчастіше входять суміші II+III, II+IV. Однак слово “напів-” не означає, що синтетичної основи там 50%. Вона може додаватись в символічній кількості для зниження собівартості.

Чи важлива синтетичність масла?

То чи може бути такий критерій як “синтетичність” масла головним або важливим у виборі масла? Так, і от за таких умов. Якщо репутація виробника і походження товару не викликають сумнівів. Якщо за маркетинговими виразами (читай – словами) стоять серйозні допуски виробників. Якщо це особливі лінійки для спортивного застосування, наприклад серія синтетичних масел IPONE Stroke 4.  І якщо про це говорить ціна, адже собівартість ПАО або естерів суттєво вища від гідрокрекінгових олив.

І тут ми переходимо до рішення споживача – а чи варто обирати повністю синтетичне масло? Одним словом відповісти неможливо. Адже рішення купити чи не купити напряму пов’язане з бюджетом, а це питання особисте. По-перше, кожен наступний крок у підвищенні якості масла потребує непропорційно більшого кроку у витратах. В підручниках з економіки це називається diminishing marginal utility – спадаюча гранична корисність.

Відповідно виробники знають, що більшість споживачів мають бюджетні обмеження та не будуть готові робити ці великі кроки.

Тому група III, яка пропонує якість, близьку до повністю синтетичних масел, за прийнятну ціну, домінує на ринку у виробництві сучасних автомобільних масел.

Втім, для особливих умов використання, таких як високе навантаження, автоспорт, екстремальні температури, довгі інтервали заміни, використання повністю синтетичних масел можна вважати економічно виправданим, а деколи – єдиним варіантом зберегти техніку. Синтетичне масло зробить свою роботу добре. А повністю синтетичне – краще.

І є ще один, нераціональний критерій на користь вибору кращого масла – любов до власного автомобіля або мотоцикла.